Підтримка моральної дисципліни є запорукою збереження моральної мужності. Моральна мужність має пряме відношення до цілеспрямованості та моральної цілісності людини. Це своєрідна благородна якість індивідуальності, що виявляється в наполегливості та постійності при підтримці правосуддя без підпорядкування страху
Підтримка моральної дисципліни є запорукою збереження моральної мужності. Моральна мужність має пряме відношення до цілеспрямованості та моральної цілісності людини. Це своєрідна благородна якість індивідуальності, що виявляється в наполегливості та постійності при підтримці правосуддя без підпорядкування страху.
#img_center_nostream#
Конфуцій казав: "Тільки тоді, коли настає зима, кожен розуміє, що сосна й кипарис в’януть пізно". Він вихваляє сосну і кипарис за те, що вони, будучи відкрито незалежними і гордими, взимку протистоять холоду й морозу.
Щоб похвалити тих, хто твердий і наполегливий, Менцзі (Mengzi) казав: "Багатство і честь не мають бути ганебними, бідні й нещасні не можуть бути вигнані, влада й престиж не повинні здобуватися силою". Це теж підкреслює важливість етичної сміливості. З найстародавніших часів китайці вважали етичну сміливість і моральну дисципліну дуже важливим аспектом у вихованні гідності.
Конфуцій казав: "Той, хто не приборкує свої бажання, ганьбить власне тіло" ("Вейцзі" у Лунью). Суть цього вислову полягає в тому, що людина не повинна ставити під загрозу власні амбіції, а також не має накликати на себе ганьбу, заплямувавши моральну чистоту особистості. Усі мають підтримувати стандарти й відповідати людським стандартам. Ніяка сила влади або придушення не мають змінити їхніх намірів. Конфуцій високо цінував таланти стародавніх: Вейцзи (Weizi), Бою (Boye), Шуці (Shuqi) та інших. Коли людина підкоряється владі й може бути спокушена нечесним прибутком, славою або добробутом – це приносить їй лише сором і ганьбу.
Коли Менцзі вів дискусію про те, кого можна назвати "великою благородною людиною", він підбив підсумок і вказав на еталон, який люди мають наслідувати: "Багатство й честь не мають бути ганебними, бідні й нещасні не можуть бути вигнані, влада й престиж не повинні здобуватися силою". В історії було багато таких великих людей. Су Ву (Su Wu) періоду Західної династії Хань (Han) був однім із таких людей. За часів правління імператора Ханьву (Hanwu) він, підкоряючись наказу, попрямував у країну Сюнну (Xiongnu) із дипломатичною місією. Глава Сюнну намагався примусити його здатися. Спочатку він запропонував йому стадо худоби, багатства, офіційне положення і т. ін., щоб спокусити його. Оскільки Су Ву не здався, його вирішили покарати, примусивши жити в скрутних умовах.
Су Ву не спокусився багатством, почестями й владою, які були йому запропоновані. Він не підкорився також і гнобленню, коли був репресований. За час усіх випробувань він залишався вірним своїм принципам. Його тримали в ув’язненні в Сюнну 19 років. Протягом усього часу вироку він і надалі залишався людиною високої моралі. Нарешті, він отримав можливість повернутися до династії Хань. Менцзі додав: ”[Бідна людина] удосконалює власні моральні якості; коли вона досягає мети, це всім приносить користь” (”Із серцем людини” Менцзі).
Незалежно від того, успішні або безуспішні зусилля людини, вона має завжди брати на себе зобов’язання намагатися стати кращим. Необхідно завжди докладати зусилля, щоб по можливості допомагати іншим. Якщо людина не може допомагати іншим, вона має принаймні добре поводитись. Чи перебуває кожен у сприятливих, чи несприятливих умовах, варто наполегливо займатися й далі, щоб зберігати моральні принципи і в серці підтримувати благородну сміливість, засновану на моральних засадах.
Ось, що було записано в книзі Луши Чуньцю (Lushi Chunqiu): ”Скеля може бути роздроблена, але її твердість не буде зруйнована; руда може бути втоптана в землю, але червоний колір із неї не може бути видалений”. Це можна пояснити так: “Людина, що володіє чистими, благородними якостями, не стане підкорятися зовнішньому тискові, вона не піде на компроміс і не поставить під загрозу особисту духовну цілісність. Навіть якщо вона зустрінеться з жорстокою смертю, сила його духу залишиться незмінною".
Люди часто повторювали фразу: "Краще мати зламаний нефрит, ніж цілий кахель" ("Книга про Північну династію Ці" із біографії Юаня Цін’ань (Jing’an)). Цим вони відображали силу волі людини й надалі вперто й наполегливо зберігати мужність, рішучість і цілеспрямованість. У Юй Цяня (Yu Qian), що жив за часів династії Мін (Ming), був відомий вислів: "Залишайся відважним перед обличчям жорстокої смерті, щоб зберігати ясність і чистоту титулу в житті" (Lime recitation). Юй Цянь використовував свою Lime recitation : "Краще мати зламаний нефрит, ніж цілий кахель", – щоб висловити свої переконання і тверду віру, позбавлену всякого страху, коли захищав етичні цінності людини в найважчих, сумнівних і небезпечних обставинах.
У найважчому і найбільш небезпечному навколишньому середовищі дуже легко визначити й вимірити справжній характер людини. Сильні, пекучі вітри можуть виявити завзятість і життєздатність бур’янів, здатних опиратися ударові, а бурхливі й галасливі часи можуть визначити дійсно відданого й чесного феодала. Вень Тяньсян (Wen Tianxiang) створював великі проблеми правителеві династії Юань (Yuan), оскільки не спокушався ні на високі посади, ні на матеріальні багатства, він був не схильний до спокуси. У таких важких обставинах він навіть написав "Праведну пісню", щоб розкрити свою тверду, як скеля, рішучість. У критичний момент його мораль і чесність будуть відзначені, і розповіді про нього одна за іншою відобразяться в історії".
Саме у суворих випробовуваннях, у важкі моменти може бути виявлена висока сміливість і моральність. Така моральність і сміливість залишаються в історії назавжди.
Щоб відобразити емоції та відчуття, стародавні люди часто зверталися до порівняння з фізичними предметами; наприклад, людей, що зберігають праведну гідність і моральну стійкість у важкі часи та за несприятливих умов, вони порівнювали з твердою сосною і гордим кипарисом, що протистоять зимовому холодові.
Тому стародавні люди обрали сосну, бамбук і дерево сливи, як "трьох друзів зими", звеличуючи їх особливий опір різкій погоді, щоб вихваляти і прославляти людей, які обстоюють правду і справедливість та зберігають високі моральні цінності, коли стикаються з найважчою й бурхливішою ситуацією. Відомий живописець Чжен Банцяо (Zheng Banqiao) часів династії Цин писав: “Коріння бамбука на зеленій горі та скелях зчеплене глибоко під землею. Він непохитно стоїть під вітром, що дме з різних боків". ("Бамбук і скеля", у його картині з віршами). Цей живописець все своє життя любив малювати бамбук. Він виклав і передав особливий дух у своїх замальовках бамбука. Цей дух є благородним і чистим, у ньому немає грама вульгарності, він є скромним, але не поступливим. Хіба життя праведної людини не має бути саме таким?
Leave a Reply