30 серпня Японія отримала нового прем’єр-міністра країни. Ним став 54-річний Йосіхіко Нода, який очолив за день до цього правлячу Демократичну партію Японії (ДПЯ). На думку японських експертів, Нода навряд чи протримається на цьому місці більше року.
30 серпня Японія отримала нового прем’єр-міністра країни. Ним став 54-річний Йосіхіко Нода, який очолив за день до цього правлячу Демократичну партію Японії (ДПЯ).
#img_left#До того як за нього проголосувала більшість нижньої палати парламенту, Нода займав крісло міністра фінансів країни і зарекомендував себе як обережний і витриманий політик. Він — прихильник проведення валютних інтервенцій для стабілізації японської валюти (яка має тенденцію до посилення), підтримує ідею збільшення податків, що дозволило б покрити зростаючі соцвидатки і зменшити держборг Японії, пише Ганна Кокоба у своїй колонці видання ІнвестГазета.
Але навряд чи у нього буде багато часу для реалізації цих тез. На думку японських експертів, Нода навряд чи протримається на цьому місці більше року.
Це взагалі хвороба японської політики — Нода став уже шостим прем’єр-міністром Японії за останні п’ять років. Правляча верхівка не здатна або боїться призначати сильних політиків. Протистояння політичних груп всередині правлячої партії призводить до того, що в боротьбі за головне крісло країни завжди перемагає не кращий, а той кандидат, який тимчасово влаштовує всі сторони. Ось і цього разу фаворитом передвиборної гонки на посаду лідера ДПЯ (в якій брали участь п’ять кандидатів) і основним суперником Ноди вважався міністр торгівлі і промисловості, яскравий і харизматичний Банрі Каеда. Він набрав більшість голосів при першому голосуванні. Але у другому турі всі ті, хто голосував за інших кандидатів, віддали свої голоси за більш компромісну фігуру — Йосіхіко Ноду.
У результаті 30 серпня Японія отримала в якості прем’єра чергового нехаризматичного бюрократа без солідного політичного минулого (хоча Ноду і називають трудоголіком). Суть нового прем’єра як політика добре пояснює його фраза, яку він часто застосовував, будучи міністром фінансів. У відповідь на питання про майбутнє японської валюти він ніколи не давав чіткої відповіді, а говорив лише одне: «Ми будемо уважно стежити за ситуацією».