Сім нових чудес світу

#img_right#У 2001 році швейцарський бізнесмен Бернард Вебер заснував фонд «Нові сім див світу» з метою збереження культурної спадщини для майбутніх поколінь, аби уникнути повторення ситуації з сімома стародавніми дивами світу.

Як відомо, до наших днів з них збереглися лише єгипетські піраміди. Було вирішено вибрати сім нових див світу шляхом всесвітнього голосування в три етапи. В результаті першого прямого голосування було відібрано 77 об’єктів, другого – 21 об’єкт. Третій етап голосування закінчиться 07.07.07. Одним з об’єктів, що претендують потрапити до семи нових див, – Ангкор Ваті.

Ангкор Ват включений у книгу рекордів Гіннеса, як наймасштабніший храмовий комплекс у світі. Він був побудований за часів правління короля Сурьявармана II (1112-1152) і розташований посеред руїн стародавньої столиці держави кхмерів, міста Ангкор в Камбоджі.

Храм вінчають п’ять веж у формі закритих бутонів лотоса – одна в центрі та чотири з країв. Центральна вежа символізує міфічну гору Міру, яка є центром світу. Стіни храму прикрашені численними майстерними барельєфами. Найбільш поширений мотив – апсари, небесні богині, що кружляють у танці. Кожна скульптура має індивідуальні риси і жодна не схожа на іншу.

Спочатку побудований, як храм індуїста, в 14-15 столітті Ангкор Ваті став буддійським храмом, в якому навіть після запустіння міста продовжували жити буддійські ченці. Вони тут живуть і сьогодні. Слово «Ангкор» походить від санскритського слова «нагару» (столиця), а Ваті на кхмерській мові означає «храм». Таким чином, Ангкор Ваті – це місто-храм.

Одним з перших західних мандрівників, що відвідали храм, був португальський чернець Антоніо да Магдалена, який побував у ньому в 1586 році. Він писав про Ангкор Ваті, що «це настільки видатна споруда, що її просто неможливо описати пером, оскільки вона не схожа на жодну іншу будову в світі. Вона має вежі, рельєфи і прикраси, які тільки може уявити людський геній».

Проте справжню популярність на Заході Ангкор Ваті здобув лише в середині 19 століття завдяки французькому дослідникові Анрі Муо. Він писав: «Цей храм, створений стародавнім Мікеланджело був би здатний скласти конкуренцію храму Соломона і міг би зайняти місце серед наших найпрекрасніших будов. Він величніший за всю залишену римлянами і греками спадщину і являє собою сумний контраст з варварським становищем, у яке зараз занурена нація».

Муо, як і багато західних мандрівників до нього, не міг повірити, що кхмери були здатні побудувати настільки прекрасний храм, і помилково вважав, що він був споруджений у римську епоху.

Відновні роботи, початі в 20 столітті, були перервані громадянською війною і приходом до влади Пол Пота в 70-х роках. Деякі скульптури і споруди комплексу зазнали актів вандалізму з боку червоних кхмерів, які як і їх ідеологічні соратники в інших країнах прагнули знищити «пережитки минулого». Проте в порівнянні з багатьма скульптурами, побудованими вже в пост-ангкорський період, Ангкор постраждав від руйнування значно менше.

У 1992 році Ангкор був внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Він зображений на національному прапорі і грошових купюрах. Сьогодні це головна визначна пам’ятка Камбоджі.