Модифіковані продукти – порятунок від голоду чи свідоме вбивство?

#img_left#Останніми роками екологи б’ють на сполох: людство стоїть на самісінькій межі свого існування, монстри з фільмів жахів урешті – решт стануть жахливою реальністю! Захисники природи не втомлюються попереджати, що розвиток науки призведе до мутації людства й природи взагалі. Чи справедливі такі заяви? Чи є про що піклуватись нам, пересічним громадянам, які безпосередньо не стикаються  з найновітнішими науковими досягненнями?

Ми не будемо категоричними у своїх висновках, але вчені кажуть, що страшна небезпека може критися в сучасній науці людства – біотехнології, а саме, в одному з її породжень – генетично модифікованих продуктах.

У 1998 році вчений Арпад Пуштай із науково-дослідницького інституту Роует в англійському місті Арбіден заявив, що виявлено незворотні зміни в організмі щурів, які споживали генетично модифіковану картоплю. По закінченні експерименту дослідник сказав, що ніколи не харчуватиметься такою їжею, і що дуже несправедливо використовувати громадян, як піддослідних кроликів…

Та що ж таке ці генно-модифіковані продукти (ГМП), та із чим їх „їдять”? Із самої назви випливає те, що природній набір генів такого продукту змінений. А саме до нього, за допомогою методів генної інженерії, вводять чужорідний ген, у результаті чого рослина набуває нових властивостей. На сьогоднішній день уже більше 60 видів рослин – кукурудза, картопля, соя, помідори, пшениця, морква, баклажан, салат, горох, перець та ін. – змінені в такий спосіб. Такі технології застосовуються задля того, що б підвищити врожайність культури. Модифіковані овочі та фрукти вже не боятимуться ані  гербіцидів, ані комах. Та чи варто нам боятися таких продуктів?  

Тестування безпечності таких генетичних мутантів, які існують на сьогоднішній день – недосконале. А вчені стверджують, що вплив модифікованих продуктів на організм людини неможливо повністю передбачити чи перевірити, адже зміни, які можуть виникнути в організмі живої істоти, яка скуштувала такі „диво-продукти”, зразу себе не проявлять – потрібно, щоб пройшло не одне покоління, аж поки можна буде прослідити модифікації в генотипі.

«Ще немає доказів шкоди, чи користі таких продуктів, – говорить Ольга Тимченко, професор, завідуюча лабораторією генетичної епідеміології при Інституті гігієни та медичної екології ім.. Морзеєва. – Дослідження впливу таких продуктів повинно проводитися мінімум у трьох поколіннях (покоління – 25 років). Але, хто захоче, щоб над ним проводили такі експерименти?  Уже визначено, що ГМП шкідливі для ґрунтів”.

Координатор інформаційних питань Усеукраїнської екологічної неурядової організації "МАМА-86" Радміла Корж наголошує на ще одному аспекті даної проблеми:

„Деякі організми містять гени стійкі до антибіотиків. При потраплянні в інше середовище вони можуть надати патогенним мікробам стійкості до створених
для боротьби з ними ж антибіотиками. Потрапляння ГМ-організмів у довкілля теж несе глобальну загрозу природній рівновазі. Річ у тім, що ГМ-рослини здатні схрещуватися з дикими спорідненими видами, що несе загрозу появи "супербур’янів" (адже багато ГМ-рослин виявляють стійкість до гербіцидів). Також може статися порушення природних "харчових ланцюжків" (як це трапилось у випадку з масовою загибеллю метелика Монарха від пилку отруйної для нього ГМ-кукурудзи), що призведе до зменшення природного біорізноманіття, зникнення існуючих видів рослин та тварин”.

Деякі вчені попереджають, що генетично модифіковані клітини можуть мутувати безпосередньо в організмі людини, і цей процес може стати неконтрольованим.  Поки що це лишається лише припущенням, і на сьогоднішній день цього ніхто не може,  ані підтвердити, ані спростувати. Проте екологи вимагають дотримання принципу застереження, що означає – поки не відомо, що ГМП – безпечні напевне – їхнє застосування неприпустиме. В Європі знайшли компроміс – обов’язкове маркування ГМП продукції.

Таким чином, покупець може при бажанні принаймі вберегти себе від їхнього споживання. Слід зауважити, що міжнародного стандарту з маркування генетично модифікованої продукції досі не розроблено. В Україні такого маркування взагалі немає. Це пов’язано з тим, що в нашій державі ще немає жодного закону, який  би регламентував цю діяльність.

У  Статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» наводяться лише загальні положення:  Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:
1) захист своїх прав державою;
 2) належну якість продукції та обслуговування;
3) безпеку продукції;
4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією, або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя й здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;

Але ж як можна буде вимагати відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною (якщо такою виявляться ГМП) продукцією, враховуючи те, що можливі зміни проявлять себе тільки в третьому поколінні? Мабуть, потрібні якісь більш дієві закони?

„Проект закону про ГМП – продукти лежить у Верховній Раді досить давно – проте ГМП – лобі має  великий вплив. Тому українці, напевне,  споживають ГМП, абсолютно, не підозрюючи це, – говорить Вадим Гончарук, директор Міжнародної Благодійної Організації „Фундація Зелений Кіт”, що об’єднує екологічні громадські організації .

Професор Тимченко зауважує, що в проекті цього закону маркування взагалі відсутнє, а отже, цей закон більше схожий на декларацію.
І це не дивно. Якщо на етикетці буде вказано, що товар містить ГМП, то навряд, чи знайдеться багато охочих в Україні його купувати. Адже наша держава й без штучної їжі багата на врожаї. Дякувати нашому чорноземові та клімату! Але в розробку ГМП вкладаються величезні гроші, отже, як говорять деякі спеціалісти, нас просто примусять їсти такі продукти, точніше – вже примушують.

„Офіційні дані про те, скільки є ГМП на українських ринках – знайти не можливо, тому що закон про ГМП-маркування заблокований у ВР уже років зо п’ять. – продовжує Вадим Гончарук. – Неофіційно – завозиться й досить багато. ГМ – сою, крохмаль, інше – ви зможете знайти у великій кількості продуктів, про що можливо й не здогадувалися: ковбаса, м’ясні продукти, кондитерські вироби, цукерки, приправи, напої… Цікаві дослідження були проведені в Москві кілька років тому, коли з’ясувалось, що більше ніж у 60% ковбас використовувалася ГМ – соя”.

До того ж важко відслідкувати потрапляння зернового ГМ-матеріалу до звичайного в процесі переробки. Зараз можна впевнено говорити, що, наприклад, "чистих" соєвих продуктів нема майже ніде. Також є свідчення, що під час випробувань в Україні нібито стійкої до колорадського жука ГМ-картоплі від корпорації "Монсанто", академік Володимир Патика разом із російськими колегами тривалий час вивчав бактерію, ген якої вмонтовано в згадану культуру. Висновки були не втішні: при певних обставинах білок-токсин, введений до трансгенної картоплі, сприяє утворенню в людей виразок, може виступати канцерогенним фактором.

Правду кажуть: менше знаєш – краще спиш, але залишається тільки сподіватися на те, що побоювання екологів перебільшені. Але час розставить усе на свої місця…