«За нашими аналізами, якщо не відбудуться зміни, то, виходячи з нинішньої ситуації, прогнозується виникнення серйозної загрози забезпеченню всього світу їжею, якості прибережних вод та стабільності екосистеми, що вплине на нинішнє і майбутнє покоління».
«До 2048 року ми залишимося без риби», – заявляють учені-океанографи й економісти Північної Америки в журналі
Тріску знищено до безповоротного ступеня
Борис Ворм, біолог з Університету Галіфакса (Канада), співавтор доповіді підкреслює: «Якщо ми поглянемо на результати лабораторних дослідів або дослідження цілісності океанів, то дійдемо тієї ж самої констатації: продуктивність та стабільність усієї морської екосистеми знижується». Він додав: «29% видів риб та ракоподібних перебуває на межі зникнення, – та уточнив, – улов риби цих видів зменшився на 90%».
Наприклад, за останні десять років у районі Північної Атлантики запаси мерлузи, пікші та камбали зменшилися на 95%, а тріска, схоже, знищена до безповоротного ступеня, на цей час вона вважається зниклою. «Я був шокований результатами узагальнення цього процесу, про масштаби якого ми навіть не підозрювали, і який останнім часом прискорився», – додав Борис Ворм. Це дослідження, яке проводилося впродовж 4 років, також показує, що зникнення одного єдиного виду прискорює порушення цілої екосистеми. Учений з Університету Галіфакса «приголомшений» цими даними: «Ми й уявити собі такого не могли». Ці дослідження – сукупний результат обробки даних, зібраних за 1000 років морської історії, 32 наукових дослідів, а також досліджень, проведених у 48 морських зонах, які охороняються, та статистики рибного лову ООН із 1950 по 2003 рр.
Океани не можуть протистояти розвитку паразитів
Більшість риболовецьких запасів вичерпаються за кілька десятків років: «29% видів риб і ракоподібних не витримало, тобто їхній улов упав на 90%. Це дуже чітка тенденція, яка прискорюється», – продовжує Борис Ворм, висновки якого безперечні, – «відповідно до прогнозів, якщо така тенденція триватиме довго, то всі види риб і ракоподібних до 2048 року зникнуть». Ці вчені пояснюють, що втрата біорізноманітності значно зменшує здатність океанів виробляти рибу і ракоподібних, протистояти розвитку паразитів, таких як деякі види водоростей, а також виробляти кисень і відціджувати забруднюючі речовини. Стів Паламбі, біолог із Стенфордського університету (США), підкреслює: «Океан – це величезний очищувач, який поглинає нечистоти та перетворює їх на поживні речовини, він забирає з води токсини, виробляє корм і перетворює вуглекислий газ на поживні речовини та кисень».
Чи можна надати існуючім тенденціям зворотного напрямку?
Зворотний ефект теж цілком реальний, оскільки будь-який вид, що відновив нормальний рівень розмноження, зміцнює здоров’я і стабільність океанів, а також підсилює їхню здатність витримувати такі удари, як забруднення і глобальне потеплення. «Усі ці дані також показують, що, поки не стало надто пізно, нинішні тенденції ще можливо зупинити, – оцінюють ситуацію вчені та додають, – на цей час морські зони, які охороняються, становлять менше 1% морів і океанів планети». Ед Барб’є, економіст з Університету штату Вісконсин, стверджує, що «навіть якщо збереження морської біорізноманітності і несе в собі економічні витрати, у довгостроковій перспективі ці захисні заходи сприятимуть економічному росту».
Leave a Reply