c74c5be1ac449ea9c129e757cce05788

Усі ЗМІ говорять про інцидент висліджування авіаносця США китайським підводним човном

Адмірал Тихоокеанського флоту США Уїльям Фаллон недавно підтвердив, що китайський підводний човен висліджував авіаносець ВМС США “Китті Хоук”.

Підводний човен Китаю висліджував авіаносець США

Адмірал Тихоокеанського флоту США Уїльям Фаллон недавно підтвердив, що китайський підводний човен висліджував авіаносець ВМС США "Китті Хоук" (Kitty Hawk). Хоча представник МЗС Китаю не підтвердив факт "висліджування", міжнародне співтовариство звернуло велику увагу на цю новину і на ситуацію всередині Китаю.

За оцінками військових фахівців, хоча на цей час не можна впевнено говорити про те, що технології КПК у цій галузі дозволяють уникнути спостереження США за допомогою радіосигналів і "висліджувати" авіаносці Сполучених Штатів, поява цього разу підводного човна на поверхні води співпала з підходом "Китті Хоук". Причина висліджування Пекіном авіаносця США викликала велику увагу й обурення західних політиків.

10 листопада в Нью-Йорку під час саміту на обговоренні внутрішньої кризи в Китаї китайські учені і західні фахівці з Китаю звернули увагу на те, що КПК  змінить свій стратегічний курс у зовнішній політиці у зв’язку з наростаючою внутрішньою кризою. Вей Цзіншен (відомий китайський демократ) вважає, що КПК може використовувати міжнародний конфлікт для маскування своїх внутрішніх проблем, і, у міру посилення внутрішнього конфлікту, роль, яку відіграє КПК на міжнародній військовій сцені, може змінитися.

Китайський підводний човен сплив за 5 морських миль від авіаносця США "Китті Хоук"

13 листопада газета "Вашингтон Таймс" повідомила про те, що 26 жовтня під час військових тренувальних маневрів біля японського острова Окінава китайський дизельний підводний човен категорії “Сун” таємно слідував за авіаносцем ВМС США "Китті Хоук" (Kitty Hawk) і сплив на поверхню за 5 миль від нього. Він був виявлений літаком-розвідником, що регулярно здійснює патрулювання місцевості. 5 миль – відстань, достатня для торпедної або ракетної атаки авіаносця з підводного човна.

Відповідно до “Звіту про стояння збройних сил КНР на 2005 р.” Міністерства оборони США, Китай зараз має 64 надводних військових кораблів та принаймні 55 стратегічних наступальних підводних човнів. Підводні човни є пріоритетними в розвитку китайського військово-морського флоту. Але разом із тим військово-морський флот Сполучених Штатів має у своєму складі 73 підводні човни, усі субмарини з атомним двигуном. Серед них стратегічних підводних човнів – 18 одиниць, тактичних – 55 одиниць.

Хоча МЗС КНР не підтвердила цей випадок, американські ЗМІ, проаналізувавши, вважають його вельми показовим. Він свідчить про те, що, хоча влада Буша старанно зміцнює свої відносини з китайською армією, Китай усе ж таки далі готується до можливого конфлікту із США в майбутньому.

"Вашингтон Таймс" повідомляє також про те, що Уїльям Фаллон – адмірал штабу Тихоокеанського флоту США – на тлі цієї події виглядає досить незрозуміло, оскільки сам Фаллон пропонував розширювати співпрацю з Китаєм у військовій галузі. За півтора року з тієї миті, як Фаллон вступив на посаду, він уже три рази відвідав Китай і неодноразово підкреслював, що Китай і США поступово відкидають мислення, властиве державам періоду “холодної війни”, і налагоджують військову співпрацю.

На початку цього року міністр оборони Китаю, заступник голови Центрального комітету оборони Цао Ганчуань також висловив надію на розширення військової співпраці між Китаєм і США. Західні аналітики з оптимізмом вважають, що з моменту початку стратегічного діалогу між КНР і США наприкінці минулого року налагоджено механізми періодичної взаємодії між країнами, і обидві країни налагоджуватимуть із кожним днем усе більш тісну співпрацю одна з одною.

Проте були й інші думки. На міжнародному саміті в Нью-Йорку "Глобальна стратегія Китаю та її внутрішня криза", що відбувся 10 листопада, багато відомих осіб заявили, що КПК використовуватиме міжнародні конфлікти для прикриття внутрішньої кризи в Китаї, а співпраця між КНР і США можливо лише поверхнева.

Внутрішня криза КПК і її глобальна стратегія

Відомий прихильник демократичного руху Вей Цзіншен заявив у своїй доповіді "Стратегія Китаю стосовно Японії, Північної Кореї й Тайваню", що недавнє ядерне випробування в Північній Кореї насправді є результатом проведення випробувань ядерної тактичної зброї малої потужності КПК, що розробляється. Він сказав, що дрібномасштабне ядерне випробування в Північній Кореї, яке привернуло увагу міжнародного співтовариства, – одна з ланок просунутих тактичних ядерних технологій, джерелом яких є КНР.

Раніше, в липні 2005 року, генерал, президент Інституту національної оборони КПК Чжу Ченху публічно заявив у західних ЗМІ про ядерну загрозу, про те, що Китай може пожертвувати своєю величезною територією на сході аж до Сіаня, щоб тільки першим завдати ядерний удар і перемогти США в ядерній війні. У Фань – учений-фахівець із Китаю – каже, що Чжу Ченху є мегафоном жорсткої політики КПК.


Comments

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *