Коли люди, яким незнайомі нанотехнології, що-небудь про них дізнаються, то є тенденція бути більш наляканим через їхні загрози, аніж оптимістичним через їхні переваги.
Більшість людей, майже сім з десяти повнолітніх опитаних, практично нічого не знають про нанотехнології. Коли люди, яким незнайомі нанотехнології, що-небудь про них дізнаються, то є тенденція бути більш наляканим через їхні загрози, аніж оптимістичним через їхні переваги. Тут наведені важливі результати соціологічного дослідження, проведеного в серпні 2006 року Асоціацією досліджень ім. Пітера Д. Харта, в якому брали участь 1 014 опитаних американців. Фокусна група, яка складалася тільки з жінок, також наполягала на досконалішому вивченні обізнаності громадськості і побоювань щодо технологій, які розвиваються.
Опитування було проведене якраз перед першим важливим відкритим засідання американського Управління з контролю за продуктами і медикаментами (FDA) з приводу контрольованої ним продукції, що містить наноречовини, яка відбулася 10 жовтня. Опитування було проведене за дорученням Проекту технологій, що розвиваються (коротко просто ”Проект”). Проект був створений у 2005 р. Міжнародним центром підтримки учених Вудро Вільсона і Добродійним фондом П’ю, щоб дослідити можливу загрозу нанотехнологій здоров’ю та навколишньому середовищу.
”Нанотехнології все більше і більше входять у життя американців… Із зростаючим їх використанням, особливо в продукції, яку застосовують внутрішньо або локально на шкірі, важливо, щоб люди знали про те, що таке нанотехнології, які у них переваги і який потенційний ризик пов’язаний із ними”, – сказав керівник проекту Девід Реджескі.
Що таке нанотехнології?
Нанотехнології мають найрізноманітніше застосування: косметика, автомобільні запчастини, медикаменти, упаковка їжі, спортивна екіпіровка, електроніка і т. ін. У них використовуються нові можливості управління фізичною матерією аж до атомного рівня. Доктор Ендрю Мейнард, головний науковий консультант Проекту, наводить як приклад ”вуглецеві нанотрубки”, діаметр яких становить
біля одного нанометра (одна мільярдна частина метра). Людська волосина має ширину приблизно 100 000 нанометрів.
”Ці нанотрубки мають незвичайні властивості, такі, як неймовірна міцність і здатність проводити тепло і електрику, завдяки чому вони стають ідеальними для поліпшення якості всього, починаючи від телевізорів і тенісних ракеток до фотоелементів і водонагрівачів”, – пише доктор Мейнард. Нанотрубки – це лише одна з багатообіцяючих розробок.
Сфера їхнього застосування практично необмежена. Наприклад, косметичні засоби здобувють із нанотехнологій величезну користь. Деякі косметичні засоби, що містять у собі наночастки, були показані фокусним групам. Завдяки новим властивостям, отриманим завдяки мікроскопічним розмірам, сонцезахисні і зволожуючі креми демонструють кращу ефективність.
За даними Lux Research, минулого року було продано продукцію, що містить нанотехнології, на суму більш ніж 32 мільярди доларів, і це число має в багато разів зрости.
Чому слід непокоїтись?
Потенційні переваги нанотехнологій приголомшливі. Проте деякі експерти стверджують, що дія наночасток може становити небезпеку для здоров’я і навколишнього середовища. Доктор Мейнард наводить факт, що деякі наночастки здатні з легенів потрапляти в кров. При звичайних обставинах унеможливлюється попадання в кров більших частинок, які вдихуються. Мейнард вважає, що ця можливість потребує ретельнішого вивчення.
Сам факт, що мікроскопічні розміри сприяють створенню міцнішої, еластичнішої та більш проникаючої продукції, може також означати і те, що наночастки, наприклад, здатні легше проникати всередину і вражати органи людини. Те, що матеріали наномасштабу мають надзвичайні властивості, що не узгоджуються з прописною фізикою, хімією та біологією, може в порівнянні із звичайними матеріалами становити надзвичайну небезпеку для людини і навколишнього середовища.
”Приблизно третина із сотень пов’язаних з нанотехнологіями споживчих продуктів на сьогоднішньому ринку призначена для прийому всередину або нанесення на шкіру”, – пише доктор Мейнард. Безумовно, щодо впливу цієї продукції на здоров’я та її безпеки є питання. Проте на ”вельми значущі” дослідження загроз, які нанотехнології потенційно можуть становити, у 2005 році було витрачено всього лише 11 мільйонів доларів, тоді як уряд США витрачає мільярди доларів, щоб стимулювати розвиток і застосування нанотехнологій у промислових масштабах.
Косметична промисловість ставить під сумнів хвилювання доктора Мейнарда. ”Компоненти, що містять наночастки, використовуються в невеликих кількостях у предметах особистої гігієни на поверхні шкіри і не вживаються всередину тіла”, – говорить Джон Бейлі із Асоціації по косметиці, туалетним товарам і парфумам (CTFA) і колишній посадовець американського Управління з контролю за продуктами і медикаментами. Бейлі стверджує, що ”більша частина вчених одностайна в тому, що загрози здоров’ю людини немає”. Він говорить, що, проте, перед виходом продукції на ринок, косметична промисловість враховує результати досліджень її безпеки.
CTFA, що знаходиться у Вашінгтоні, є торгівельно-промисловою організацією, яка складається з близько 600 компаній, які виробляють і постачають предмети особистої гігієни. Їхній прес-реліз суперечить думці доктора Мейнарда і Проекту: ”Згідно з дуже поширеним незалежним дослідженням, розмір цих наночасток не робить їх істотно відмінними від більших частинок щодо токсичності або дії на здоров’я людини”.
Хто повинен контролювати це?
Під час соціологічного опитування ставилося таке питання: ”Як Ви вважаєте, хто повинен стежити за нешкідливістю і дієвістю ліків, які видаються за рецептом; косметики, що продається без рецепту; і засобів, які наносяться на шкіру? ” На останні вказані категорії нанотехнології здійснюють величезний вплив. Більшість опитаних вважає, що контроль безпеки й ефективності косметичної продукції повинен здійснювати уряд США або незалежні університетські дослідники, або і ті та інші. Менше довіри до того, щоб виробники косметики самі здійснювали контроль, хоча великий відсоток людей (43%) вважає, що вони також відіграють у цьому значущу роль. Тільки один із восьми (12%) вважає, що компанії, які виробляють косметику, повинні здійснювати тільки свій власний контроль.
Мабуть, найтривожнішим фактом, виявленим завдяки опитування громадської думки, є те, що 43% американців узагалі нічого невідомо про нанотехнології, а це літні люди і жінки – найбільш вірогідні покупці продукції, що містить нанокомпоненти, такі, як засоби по догляду за шкірою і косметика. Ця категорія людей менше за все знає про нанотехнології.
Leave a Reply