За межами Китаю люди можуть самі контролювати власний бюджет і витрати, які потрібні для роботи, і не зобов’язані діставати письмове схвалення свого начальника.
Я народився в бідному селі. У дитинстві, я часто бачив свою матір, яка, хвилюючись, обмінювала яйця на гроші. Я виріс в умовах браку харчових продуктів і одягу. У мене не було ніякої надії дізнатися, що таке достаток. Під час навчання в коледжі, щоб якось заощадити гроші, я завжди останнім заходив до їдальні, сподіваючись, що у кухаря залишилися залишки їжі. На батьківщині я жодного разу не куштував хорошу їжу, і лише після того, як відправився на навчання за кордон, у мене стало достатньо грошей для нормального життя. По завершенню навчання мені запропонували залишитися в дослідницькому інституті при моєму університеті. Хоча згодом мене підвищили з посади звичайного лаборанта до завідувача лабораторії, а потім і до керівника, я не був схильний до того, щоб відчувати себе чиновником. І так само як й інші люди навколо мене, не мав ніякого поняття про те, що означає бути ”чиновником”.
#img_right#Проте, повернувшись до Китаю, працюючи директором навчального закладу, я відчував себе ніби вождем моєї школи. Де б я не перебував, я був оточений іншими людьми, і важливе те, що фактично сам я працював мало, здебільшого указуючи іншим, що вони повинні робити. На початку я відчував себе погано, не виконуючи ніякої роботи, а тільки ухвалюючи рішення за інших. Коли я був за кордоном, мені самому доводилося робити всі свої справи, наприклад, складати мій річний план. Тоді різні лабораторії присилали свої різноманітні плани, і я, складаючи розклади проведення аудита і перевірок, тим самим організовував плани і для моєї власної роботи. Люди в офісі можуть тільки допомогти вам надрукувати документ або зробити ксерокопію, але не можуть допомогти вам скласти новий план. Коли я став посадовцем у Китаї, все, що мені потрібно було робити – це ставити підпис. Багато разів мені навіть не потрібно було перевіряти роботу.
Візьмемо, наприклад, фінансові питання. За межами Китаю люди можуть самі контролювати власний бюджет і витрати, які потрібні для роботи, і не зобов’язані діставати письмове схвалення свого начальника. Проте в Китаї для оформлення будь-яких фінансових витрат необхідно отримати підпис начальника. Спочатку я ще шукав фахівців для перевірки витрат, але це тільки ображало почуття інших людей і не приносило мені ніякої користі. Пізніше я підписував витратну заявку просто тому, що це було в моїй владі. Іноді я спеціально висловлював вдячність тим, хто рідко подавав заявку на покриття витрат, що ще більше приваблювало до мене людей. Оскільки бухгалтери перевіряють тільки цифри, мій підпис на заявці – це тільки формальність для дотримання субординації. Зрозуміло, ви легко можете проявити прихильність стосовно одних людей і настільки ж легко можете відмовити в цьому тим, кого ви не поважаєте.
Після того як я став посадовцем, я з’ясував, що житло, машина та інші блага надаються відповідно до посади. Інакше кажучи, висота вашої посади дійсно визначає ваше місце в суспільстві. У Китаї це дійсно фантастичне відчуття – усвідомлювати себе керівником. Якщо вас нема на зборах, ніхто не ризикне почати без вас. Навіть якщо вже були узгоджені всі аспекти просування кого-небудь по службі, але ви не підписали заяву, все може бути скасовано. У будь-якій ситуації ви завжди в центрі уваги. Навіть за обіднім столом, якщо ви не приступили до трапези, ніхто не наважиться почати першим. На святкуваннях, що знаменують початок якого-небудь проекту для потребуючих людей, ці люди дивляться на вас майже як на їхнього рятівника. При використанні громадський коштів у вас виникає приємне відчуття, ніби ви розпорядилися власними грошима, це дає змогу розширити сферу вашого впливу. Тільки посадовці можуть відчути і пізнати цю розкіш.
У Китаї зазвичай кажуть: "Коли людина потрапляє на небеса, навіть його домашні тварини піднімаються на небо". Це означає, що коли людина піднімається на високу посаду, разом із ним всі його друзі й родичі від цього отримують вигоду. Я переживав таке почуття з тієї миті як став чиновником. Коли моя сім’я у минулому жила бідно, жоден чиновник не хотів займатися нашими проблемами. Після того як я виїхав за кордон, вони тільки стали трохи ввічливішими. Як тільки я сам став посадовцем, навіть моїх батьків стали часто відвідувати чиновники, не говорячи вже про те, що кожного разу, коли я приїжджав додому відвідати сім’ю, із цього приводу влаштовувалася ціла церемонія. Через це мені навіть соромно було приїжджати додому.
Дехто каже: "Дуже важко в Китаї залишатися чесним чиновником". У цій фразі закладений глибокий сенс. У танцювальному залі вас супроводжуватимуть найкрасивіші й талановитіші танцівниці. Найкрасивіша дівчина погодиться піти з вами в ресторан. Коли ви зробили що-небудь корисне для людей без яких-небудь зусиль або витрат, вони будуть вдячні вам до кінця життя. Навіть якщо ви виконали те, що вимагається відповідно до ваших посадових обов’язків, вони будуть безмежно вдячні й щось вам подарують. Це не має ніякого значення, чи називаєте ви це корупцією або якось інакше, врешті-решт, чиновник у Китаї, виконуючи свою роботу і навіть не зловживаючи своїм посадовим положенням для отримання особистої вигоди, все одно дуже легко може стати корумпованим.
Коли я був маленьким, я прочитав кілька стародавніх книг, в яких мовилося, що чиновник існує тільки для того, щоб віддавати. Насправді я бачив таких чиновників тільки за кордоном. Там, коли я отримав підвищення, моя відповідальність стала більша, але зарплата й умови життя залишалися тим самими. У Китаї, навпаки, як тільки ви стаєте чиновником, добробут, вигода і висока платня – збільшуються, тоді як відповідальність, обов’язки стають мінімальними і не відповідають нашим здібностям.
Немає нічого, про що потрібно турбуватися на вашому робочому місці, адже підлеглі завжди оточують вас. Звичайно, ще залишаються справи, які вимагають вашої уваги, наприклад, потрібно думати про те, як ублажити вище керівництво, оскільки це впливає на ваше майбутнє. Починаючи свою кар’єру кілька років тому, багато керівників у державних установах почали називати себе "босами". Коли уряд змінив зовнішню форму управління, керівники природно стали босами.
Рада директорів, яка цілком складається з членів самого підприємства, у тих керованих державою підприємствах і ще більше сприяє зміцненню влади посадовців. Так не чинять в інших країнах. От чому так чудово бути чиновником у Китаї. Сини і дочки деяких корумпованих чиновників за гроші їхніх батьків були послані вчитися за кордон, але у результаті вони захотіли повернутися назад, щоб тут самим стати чиновниками, навіть не зважаючи на те, що їхніх батьків вже зняли з посади. Тільки після того, як сам станеш чиновником у Китаї, зможеш відчути, що дійсно означає вислів "насолоджуватися життям".
Leave a Reply