Винним у присутності на Землі материків є життя?

Земля могла утворитися 4,6 мільярда років тому і залишатися планетою без якихось незвичайних особливостей упродовж 600-800 мільйонів років.

#img_right_nostream#Загальноприйнята гіпотеза, за якою материки слугують опорою для існування життя, є суперечливою; виявляється, навпаки, життя могло бути каталізатором розвитку континентів на Землі. І справді, результати, опубліковані журналом Palaeogeography дають відповіді на питання, які донині спантеличували геологів:

– чому континентальна земна кора утворилася у даний час?

– яке походження має граніт, гірська порода, яка не зустрічається більш ніде у сонячній системі?

Земля могла утворитися 4,6 мільярда років назад

 

Згідно міжнародних досліджень, якими керує данець Мінік Росінг, Земля могла утворитися 4,6 мільярда років тому і залишатися планетою без якихось незвичайних особливостей упродовж 600-800 мільйонів років. Можливий вік першої відомої континентальної земної кори, яку можна зараз знайти на р. Акаста у Канаді, складає 4 мільярди років. Гірські породи Акасти складаються із гнейсу, речовини, подібної до граніту. Вони походять із розплавлених вулканічних порід, які утворювалися, вступаючи в реакцію із мінералами, котрі присутні у землі та воді. Звісно, ця вулканічна порода щільніша ніж граніт, який впродовж тривалих періодів часу “плаває” по гнейсу перш ніж утворити земну кору. Питання: чому для утворення граніту було потрібно стільки часу? На думку кафедри Копенгагенського університету, ланкою-каталізатором, якої не вистачає для розгадки таємниці планети, є існування примітивних рослин.

Фотосинтез підтримує океани та атмосферу

 

“З розвитком фотосинтезу живі організми набули здатності уловлювати сонячну енергію та направляти її на геохімічні процеси”, – говорилося у доповіді. Збільшення кількості енергії у планетарному круговороті не походить із самої землі. Саме рослини, вбираючи енергію сонця, передають її у біосферу. Ця додана енергія могла стати каталізатором, що викликав хімічні зміни на Землі. “Енергія, що отримується від фотосинтезу, використовується для того, щоб підтримувати океани та атмосферу поза хімічною рівновагою із гірською породою», – заявив доктор Росінг у журналі New Scientist. Додавання цієї енергії сильно сприяло метеоризації (фізичному та хімічному розкладу порід). “Ключовий момент полягає у тому, що плавлення базальту дає знову базальт, тоді як плавлення базальту, що вивітрився, створює невелику кількість граніту. Винним у присутності на Землі материків, врешті-решт, може бути життя”. Однак, один факт того, що граніт наразі не знайдений більш ніде у сонячній системі, не означає, що його там не існує.

Елоїз Рок. Велика Епоха