Далай-лама бачить в цій китаїзації найбільшу небезпеку для Тибету. У бесіді з Суспільством народів, що знаходяться під загрозою, він попросив організацію з прав людини привернути увагу до катастрофічних наслідків китайської політики заселення. Протест проти руйнування світової спадщини в Лхасе привів до того, що ЮНЕСКО засудила китайське «оздоровлення бульдозерами». Проте руйнування культури Тибету, з кожним днем підкрадається все ближче і ближче.
Китай хвалиться тим, що більше 1400 монастирів, зруйнованих під час Культурної революції, було відновлено. Проте в цих монастирях Тибетці не можуть вільно сповідувати свою релігію. Оскільки китайський уряд систематично примушував чернців і черниць у письмовій формі відректися від їх духовного лідера Далай-лами, 12 000 чернців і черниць, які відмовилися це зробити, були змушені покинути монастирі. Китайські органи влади поставили на чолі кожного монастиря поступливих настоятелів, щоб забезпечити відсутність опору проти китайського панування в Тибеті. Навіть посто мати фотографію Далай-лами заборонено.
Тиск на культуру Тибету починається вже в школі. Мову Тибету вивчають все менше і менше. Систематично насаджується китайська мова. Тибет змушений змиритися з тим, що їх діти для того, щоб здобути хорошу освіту, навчалися китайською. З метою асиміляції зростає тиск на Тибет в сільських районах. Нещодавно спеціальний доповідач при ООН з питань освіти Катаріна Томашевські відзначила, що 39,5% населення Тибету все ще залишається безграмотним.
Публікація Суспільства народів, що знаходяться під загрозою
Ульріх Деліус
* Генріх Харрер (Heinrich Harrer) – австрійський альпініст, що досяг Тибету в 1943 р. і покинув його в 1951 після початку китайської окупації. Написав книгу мемуарів «7 років в Тибеті» перекладену 48 мовами і екранізовану в 1997 р. (прим. пер.)
Leave a Reply