Продовжуючи традиції російського боксу

“Сучасні хлопчики приходять у бокс для того, щоб лише навчитися битися, і дуже багато необхідно вкласти у них сил для того, щоб вивести їх у справжні спортсмени”…

Сучасні хлопчики приходять у бокс для того, щоб лише навчитися битися, і дуже багато необхідно вкласти у них сил для того, щоб вивести їх у справжні спортсмени, – каже тренер знаменитого російського боксера Бориса Кандера Юрій Абатулін.

В Іркутській області Російської Федерації це вже традиція – п’ятий рік проходить обласний турнір з боксу пам’яті Бориса Кандера, майстра спорту міжнародного класу, чемпіона кубку Європи. Головний організатор традиційного турніру Юрій Абатулін (старший тренер з боксу Іркутської області) зі смутком згадує, що минули ті часи, коли хлопчики із величезним інтересом та ентузіазмом займалися спортом. Зараз тренеру доводиться докладати дуже багато зусиль для того, щоб зацікавити спортом хлопців: «Тренер зараз більше нагадує масовика-вигадника й розважальника дітлахів».

Але він та його колеги завзято продовжують вести секції по школах зовсім безкоштовно, лише залучаючи хлопчиків у спорт. Необхідно прикласти дуже багато зусиль та енергії для того, щоб хлопчик став усвідомлено займатися. Юрій Ізмайлович каже, що сучасне покоління дуже відрізняється від минулого: «Вони зовсім не вміють терпіти, виявляти наполегливість, але результати й успіхи хочуть одержувати одразу, не прикладаючи великих зусиль для цього. Хлопці стали дуже меркантильними, якщо почувають, що це не дуже вигідно, і ще й необхідно прикласти зусиль, кидають тренування, тому тренеру стало складно працювати у таких умовах». Тому в Іркутській області усі заняття боксом безкоштовні, змагання проходять тільки завдяки людському ентузіазму.

Наприклад, постійний спонсор цього традиційного турніру – колишня вчителька Бориса Кандера, а тепер генеральний директор великої фірми. Вона ж очолює батьківський комітет у його колишній школі, де і проходять різні безкоштовні секції для хлопчиків. Адже відомий спортсмен був колись єдиним та улюбленим сином своєї матері у той час, коли молодий тренер Ю. Абатулін набрав секцію боксу. Але хлопчик одразу виділився своєю витримкою, невтомним терпінням і наполегливістю на тренуваннях.

Юнак швидко досяг спортивної слави, став відомим тоді ще у Радянському Союзі. І зараз його згадують з теплотою і його тренери, і друзі, і боксери. Борис був успішним та здібним студентом, закінчив фізико-математичний факультет Державного Університету, став провідним інженером відомої компанії «Юкос», але все раптово та трагічно обірвалося у його двадцять п’ять років. Тренер відомого боксера Росії зі смутком згадує свого вихованця і з надією продовжує проводити тренування у його колишній школі, шукаючи серед хлопчиків тих, хто би зміг продовжити славу російського боксу.

#img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream#

Оксана Тюменцева. Велика Епоха, Україна