Багато спостерігачів вважали, що українська влада, яка зараз дуже потребує підтримки з боку США і Євросоюзу як противаги пресингу з боку Росії, постараються уникнути обвинувального вироку екс-прем’єру Юлії Тимошенко. Проте вирок — і суворий — колишньому голові українського уряду винесено…
Багато спостерігачів вважали, що українська влада, яка зараз дуже потребує підтримки з боку США і Євросоюзу як противаги пресингу з боку Росії, постараються уникнути обвинувального вироку екс-прем’єру Юлії Тимошенко. Проте вирок — і суворий — колишньому голові українського уряду винесено: Тимошенко засуджена на сім років позбавлення волі, пише у своїй колонці Андрій Рябов, експерт Московського центру Карнегі і головний редактор журналу «Мировая экономика и международные отношения».
#img_right#У такій як мінімум нераціональній, на думку багатьох, поведінці нинішньої влади України є, мабуть, своя логіка. Вона — в тому, що у владних кабінетах Києва вважають: через якийсь час, незважаючи на поточні витрати, у відносинах із Заходом вдасться зняти напругу і нормалізувати взаємодію. Яким чином? — В керівних колах України, судячи з усього, вважають це питання хоча і важливим, але технічним. Набагато важливіше — мінімізувати внутрішньополітичні ризики, пов’язані в першу чергу з майбутніми парламентськими виборами. Відсутність на них найбільш сильного з опозиційних політиків — це найнадійніша гарантія збереження влади. Набагато більш надійна, ніж обіцянки лідерів найбільш дружніх країн світу, разом узятих.
Інше — не менш важливе — питання полягає в тому, яким чином керівництво України буде використовувати вирок Тимошенко як інструмент тиску на Росію з метою домогтися перегляду цін на газ. Чи стане Київ застосовувати цю нову зброю негайно — або ж вважатиме за краще, використовуючи фактор потенційної загрози, домагатися свого, при цьому прагнучи не дуже-то сердити Москву?
Можливі обидва варіанти. Перший варіант може виявитися вдалим, якщо в Києві вирішать, що Росія зараз, в силу багатьох причин зовнішнього і внутрішнього характеру, не готова до нової «газової війни» і буде вимушена піти на поступки. Але в такому рішенні є і серйозні ризики. Що як Путін у відповідь займе жорстку позицію і почне серйозну боротьбу? Але ж газ Україні потрібен «тут і зараз».
Так що не виключений другий варіант: після взаємних жорстких заяв сторони нишком спробують домовитися на основі компромісу. Але навіть у цьому випадку компроміс в політичному і, можливо, в економічному плані буде, швидше за все, «зрушений» у бік України.