Вирок адвокатові стане перевіркою: чи здатний Міжнародний олімпійський комітет забезпечити дотримання умов для проведення Олімпійських Ігор

#img_right#Колишній Держсекретар Канади заявляє, що вирок, винесений Гао Чжішену, є незаконним

 

Китайський юрист Гао Чжішен, можливо, один з найбільш відомих і найвідважніших адвокатів, був недавно засуджений на три роки тюремного ув’язнення за "підбурювання до повалення державної влади". Пекінський суд ухвалив рішення про відстрочення ув’язнення на п’ять років, а також позбавив адвоката на один рік «політичних прав».

 

Звинувачення носить серйозний характер, хоча вирок, враховуючи жорстоку реальність в Китаї, на перший погляд, виглядає м’яким. Зараз у в’язницях все ще знаходяться 70 чоловік, засуджених за участь в демократичному русі на площі Тяньаньмень у 1989 році, 33 тибетці, 40 інтернет-журналістів і багато інших. Передбачається, що ці люди міститимуться у в’язницях навіть після того, як учасники Олімпійських ігор залишать Пекін у 2008 році.

 

Після того, як у 2003 році до влади в Китаї прийшов новий уряд Ху Цзіньтао і Вень Цзябао, почалося повсюдне придушення прав людини в країні. Мішенню цієї кампанії разом з іншими стала, і без того невелика, група адвокатів, які зважилися представляти інтереси громадян в судових справах проти уряду і партійних посадовців відносно корупції, захоплення фермерських земельних ділянок, а також утиску загальновизнаних прав громадян.

 

Ймовірно, у випадку з Гао Чжішеном, три чинники можуть пояснити причини порівняно м’якого вироку, який був винесений на судовому засіданні за закритими дверима, Судове засідання пройшло без участі адвоката і попереднього повідомлення родичів засудженого. Вирок був ухвалений партійною комісією, і лише озвучений головою «суду».
Міжнародний тиск

 

По-перше, починаючи з серпня, коли Гао Чжішен був арештований, Китай занав значного міжнародного тиску. Численні ЗМІ широко висвітлювали цю подію. Світова громадськість була одностайною в думці, що ув’язнення Гао Чжішена було схоже з ув’язненням Нельсона Мандели або Махатми Ганді. Це може здійснити сильний негативний вплив на проведення Олімпійських ігор у Пекіні. Думка "експертів", які заявили, що тиск міжнародної громадськості на китайський уряд з метою пом’якшення вироку Гао Чжішену може досягти зворотного ефекту, виявилася помилковою.

 

По-друге, характер звинувачення був цілком очевидний – занести Дамоклів меч над головою Гао Чжішена. При цьому уряд проявляє загальну поблажливість перед міжнародним співтовариством перед початком Олімпійських і Паролімпійських ігор 8-го серпня 2008 р. Якщо Гао не припинить засуджувати нескінченне насильство тоталітарного режиму і «хижацтво китайського капіталізму», влада може примусити його замовкнути, відправивши до в’язниці і заявивши, що він порушив пункт «політичних прав» його умовного вироку.

 

 

Для партійних лідерів не має великого значення той факт, що в 2005 р. Гао Чжішен втратив свою ліцензію на адвокатську діяльність через свого відкритого листа уряду про необхідність свободи віросповідання, незалежність судочинства, демократії і дотримання законів. З тих пір за його дружиною Ген Хе і двома неповнолітніми дітьми постійно стежать. Їх турбують і залякують співробітники громадської безпеки. Його 13-річна донька Геге недавно навіть була побита поліцією.

 

Найголовніша причина обережності, що проявляється органами влади в цій справі, ймовірно, полягає в унікальності особи Гао Чжішена, який набуває все більшої популярності за межами Китаю. Недавно Гао став центром уваги міжнародного руху за його висунення на отримання Нобелівської премії миру за цей рік.

 

42-річний Гао Чжішен народився в дуже бідній сім’ї на півночі Китаю. Спочатку він був мігруючим робітником, потім в 15-річному віці став шахтарем, видобуваючи вугілля під землею. Пізніше він приєднався до Народної визвольної армії, де зустрів свою майбутню дружину, здобув середню освіту і став членом компартії. Після армії працював вуличним продавцем і, в той же час, вчився на адвоката. Він потрапив до одного відсотка кандидатів, які самостійно навчалися і склали кваліфікаційний іспит у 1994 році.

 

 

Люди, які постраждали від посадових зловживань, шикувалися в чергу в його офісі. Він почав вигравати ці судові процеси, попри сумновідому несправедливу судову систему в Китаї. У 2001 році на національному телевізійному конкурсі Міністерство юстиції назвало його одним з десяти "почесних адвокатів". Це звання чотири роки потому було анулюване цим же міністерством, коли він став зазнавати переслідувань режиму.

 

Захист фермерів, які втратили свої земельні ділянки, і переслідуваних християн вже були досить серйозними справами. Але захист послідовників Фалунь Дафа в той час, коли режим заборонив будь-якому адвокатові представляти їх інтереси, стала абсолютно неприйнятною для влади. Саме Гао Чжішен написав Девіду Мейтасу і мені минулого літа, запрошуючи нас приїхати до Китаю, щоб розслідувати незаконне видаляння життєво важливих органів в ув’язнених послідовників Фалунь Дафа. Як цього і слід було чекати, китайське посольство в Оттаві відмовило у видачі візи, а сам Гао був затриманий незадовго після цього.

 

Три відкритих листи до президента Ху та до інших лідерів, в яких він заявляв протест проти жорстокого ставлення, включаючи випадки застосування тортур і вбивств, стали причиною того, що влада закрила його адвокатський офіс. Незабаром, буквально, натовпи поліції стали вдень і вночі стежити за ним і його сім’єю. У відповідь на дії уряду він відправив опис деталей цієї кампанії переслідування на незалежний веб-сайт, і пізніше публічно став послідовником християнства.

 

 

Таким чином, вирок є незаконним, оскільки неправомірно обмежує свободу слова, і повинен бути повністю скасований. Право Гао Чжішена благородно займатися своєю професійною діяльністю також повинне бути відновлене. Питання для міжнародного співтовариства полягає в наступному: чи мають яку-небудь реальну основу показні зусилля китайського уряду з поліпшення становища з правами людини у зв’язку з проведенням Олімпійських ігор 2008 р.? Те, як влада поводитиметься з Гао Чжішеном і його сім’єю аж до літа 2008 року, також буде хорошою перевіркою для Міжнародного олімпійського комітету щодо того, чи здійснюються обіцянки, дані урядом країни, в якій проводитимуться Олімпійські ігри.

 

Девід Кілгур – колишній Держсекретар Канади з питань Азіатсько-тихоокеанського регіону.

 

Звіт Девіда Кілгура і Девіда Мейтаса доступний на 18 мовах на вебсайті organharvestinvestigation.net.