КПК перетворила Китай на суспільство, в якому «люди пожирають одне одного»

“З проведенням нових реформ робочих місць, працівники втрачають свої права й пільги. Компанії, які продають акції, чинять навіть ще гірше, оскільки видають дуже низьку плату службовцям низького рангу”

На сьогодні в Китаї і далі росте інфляція, а заробітна плата людей залишається однією і тією ж. Кажуть, що середній річний дохід службовців Банку Китаю становить близько 100 000 юанів (12 500 доларів США). В інших китайських банках керівники отримують близько 80 000 юанів на рік. Проте середній річний дохід звичайного банківського клерка залишається одним і тим самим з 1996 року – 12 000 юанів.

З проведенням нових реформ робочих місць, працівники втрачають свої права й пільги. Компанії, які продають акції, чинять навіть ще гірше, оскільки видають дуже низьку плату службовцям низького рангу. Наприклад, у вугільній промисловості щорічна середня премія менеджера – близько 100 000 юанів, проте шахтарі в кращому випадку отримують 3 000 юанів на рік, і їхня зарплата зараз ще нижча, ніж була раніше.

Це дійсно несправедливо! При такій величезній кількості людей, що шукають роботу, і при такій малій кількості вакансій, заробітна плата надзвичайно мала. Якби китайський письменник Лу Сюнь був зараз живий, він би сказав, що суспільство, перебуваючи під контролем Комуністичної партії Китаю (КПК), стало місцем, в якому люди пожирають одне одного.

У Китаї, керованому КПК, стала все дужче і дужче поширюватися корупція. В адміністративних відділах, таких як відділи громадської безпеки, співробітники втрачають можливість просуватися службовими сходами, якщо вони не дають хабара своїм супервайзерам. Наприклад, працівникам автодорожньої міліції нерідко доводиться підкуповувати своїх начальників подарунками на 5 000-10 000 юанів щороку.

Так звана «економічна реформа», розроблена КПК, потрібна тільки для того, щоб обдурити людей.

Я часто казав моїм дітям, щоб вони після того, як закінчать коледж, шукали роботу в демократичних країнах, таких як США. Мій колега Лі Ян, щоб дати гарне майбутнє своїй єдиній дитині, послав його до Америки. Багато китайських студентів із вищих технічних університетів іммігрували до Канади у пошуках кращої роботи й зарплати.

Багато багатих сімей посилають своїх дітей учитися до Японії. Ми дуже стурбовані нинішньою ситуацією в Китаї, тому не бажаємо, щоб наші діти залишалися тут.

Тільки недавно я зумів прорватися через блокаду Інтернету, встановлену китайською компартією, що дозволило мені дізнатися правду із закордонних сайтів. Злобна КПК навіть перекриває вільний доступ в Інтернет.

Тому я заявляю про свій вихід із КПК, комсомолу й Організації юних піонерів.

Бьє Чуньмянь
З провінції Хебей, Китай.
Написано 19 грудня, 2006 року
 
 
Версія англійською: The Epoch Times
 
 

Comments

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *