Презентація книги «Смерть Землі. Голодомор в Україні 1932-1933 років»

5 вересня 2005 року в Культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської академії міста Києва відбулась презентація книги «Смерть Землі. Голодомор в Україні 1932-1933 років». Ця книга була видана в Італії за редакцією Габріеле Де Рози та Франчески Ломастро з Інституту суспільних досліджень історії суспільства та релігії м. Віченса, Італія.

#img_left_nostream# 5 вересня 2005 року в Культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської академії міста Києва відбулась презентація книги «Смерть Землі. Голодомор в Україні 1932-1933 років». Ця книга була видана в Італії за редакцією Габріеле Де Рози та Франчески Ломастро з Інституту суспільних досліджень історії суспільства та релігії м. Віченса, Італія.

В основу книги покладено репрезентовані матеріали Міжнародної конференції про трагедію Голодомору в Україні, що проходила в Інституті суспільних досліджень історії суспільства та релігії м. Віченса (Італія) 16-18 жовтня 2003 року. В роботі над цією книгою брали участь історики, фахівці з радянської історії, наукові співробітники з Італії, Росії та України.

Це перша наукова робота про Голодомор 1932-1933 років, що була видана за межами України і яка підтверджує, що ці події не є результатом простого неврожаю, а цілеспрямовані дії комуністичного режиму колишнього СРСР, спрямовані на знищення українського народу. Тобто Голодомор у ці роки, без сумніву, розглядається як геноцид, що тепер вже підтверджено не тільки українськими дослідниками, а й міжнародними фахівцями. За радянських часів обговорювати цю тему було заборонено, більшість людей не знали правди про причини та реальні масштаби цієї трагедії. Якщо хто що-небуть знав, то мусів мовчати, щоб не бути репресованим або навіть знищеним. Комуністична партія більш за все боїться викриття її злодіяннь проти людства.

Відповідаючи на запитання журналістів, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» В’ячеслав Брюховецький зазначив: «Не є парадокс у тому, що про Голодомор в Україні пишуть іноземці. Цей факт говорить про те, що ця історична подія набуває світового резонансу». Продовжуючи цю ідею, один з італійських гостей, пояснюючи інтерес італійців до цієї трагедії зазначив: «Євроінтеграція потребує дослідження історії всієї Європи. Але неможливо вивчати історію Європи не вивчаючи історію всієї Європи й зокрема історію України. Історія України має певні зв’язки з історією Італії й тому, щоб знати історію України потрібно знати історію Італії та навпаки».

З кожного виступу впродовж презентації було зрозуміло, що головна мета цієї зустрічі – це недопущення подібних трагедій як в Україні, так в усьому світі. Гарантією цього може бути відсутність можливості встановлення тоталітарної влади та наявність розвитку демократичних відносин в усіх країнах світу.