На Місяці азот утримується в пилу, що покриває його поверхню, що вказує на те, що він був занесений із зовнішнього джерела. Найпоширеніше сучасне пояснення цього: іони сонячного вітру. Однак це не пояснює кількість азоту в місячному ґрунті, доставленому на Аполлонові.
У статті, опублікованої журналом "Природа", дається висновок, що азот і інші летючі елементи місячного ґрунту могли б походити, по більшій частині, з атмосфери Землі.
На думку групи професори Озіми, іони азоту могли з’явитися у верхніх шарах з нашої планети після розкладання молекул азоту й могли б досягти Місяця. Але це відбулося б тільки до утворення магнітного поля Землі, інакше іонам азоту не вирватися в такій значній кількості, що присутня на Місяці.
Це відкриття, підкреслюють учені, розповіло б нам про період, коли Земля набувала магнітного поля, що зародилося від руху рідких металів у серці нашої планети. Інші вважають, що воно утворилося при формуванні нашої планети, але це не точно.
У коментарі до відкриття Бернард Мерті з Центру петрографічних і геохімічних досліджень, опублікованому в "Природі", вказує, що "якщо гіпотеза (професори Озіми) виявиться точною, це дасть численні додаткові дані про історію магнітного поля Землі". Але він же застерігає, що потрібно почекати поки ця теорія не знайде підтвердження у вивченні порід зі зворотної сторони Місяця, що ніколи не була звернена до Землі. Якщо вони будуть містити менше летючих складових, як і азот, це буде доказом, що їхнє джерело на Землі.
Leave a Reply